Замок Бадені

Коропецький замок, який сьогодні називають ще замком Бадені, стане чудовим місцем для шанувальників віденського ренесансу. Розкішна архітектура приваблює до палацу Бадені справжніх цінителів стародавнього мистецтва. А дух тендітних дам серця, які прогулюються вишуканим парком довкола замку, досі може відчути кожен.

Свій смак у архітектурні форми вклав граф Станіслав Бадені,  який наприкінці 1906 року перебудував палац на свій смак, коли придбав його у родини Мисловських наприкінці ХІХ століття.

Громадський діяч, політик, доктор права та філософії долучив до реконструкції замку кращих спеціалістів. Не поскупився граф й на архітекторів ландшафтного дизайну, які заснували екзотичний парк.

Коропецький палац у часи свого господаря вражав неймовірним використанням деревини, яка вимальовувала чудові орнаменти та візерунки на паркеті та стінах палацу Бадені. Сучасні туристи Львівщини можуть хіба що потішитися зовнішньою архітектурою, та спробувати уявити, яким палац був століття тому. Зараз стан замку бажає кращого. Гарно збереглася ліпнина, яку обирав ще граф Бадені.

Унікальність палацу Бадені полягає в парку, який розкинувся навколо замку. У часи свого господаря від пролягав на 200 гектарів. Граф залучив тридцять садівників, які піклувались про екзотичні дерева та рослини. Навіть до наших днів збереглися величезні дерева. Екзотичною родзинкою є дерева платани, які Ви можете побачити в парку біля замку. Мало хто знає, але замок довкола палацу та Стрийський парк у Львові заснований однією і тією самою людиною – відомим на Галичині садівником Рьорінгом.

Сьогодні стіни Коропецького замку ось уже декілька десятків років служать ліцею-інтернату. За роки палац Бадені практично не втратив історичної краси та розкоші. До сьогодні навіть збереглась унікальна ліпнина, а парк довкола замку охайний та доглянутий.

За часи правління графа Бадені любили влаштовувати бали та запросити на забаву чимало людей. У центральній частині палацу зустрічали гостей, а зі сторони саду розташовувався великий зал – «королівська» бальна зала, у якій дами в елегантних туалетах танцювали вальс. Поміж веселощів гості родини мали можливість відпочити у галереї, яка розташована навколо вестибюлю. Від галереї починались надійні дубові сходи. В холодні зимові вечори графська родина збиралась довкола каміну з чорного мармуру. А згодом йшли у свої покої, які розташовані в іншому крилі палацу. Були у палаці бібліотека та капличка, з якої можна було потрапити в парк.

Над центральним входом Ви зможете побачити оркестровий балкон. Раніше стіни палацу були прикрашені портретами польських королів – копії Марпелія Маніковського з робіт Яна Матейки. На жаль, палац Бадені був пошкоджений у 1920 роках, і хоча стіни замку вдалось відновити, натомість портрети були втрачені.

Сімейною цінністю можемо вважати стіл у стилі Людовика – з мармуровою стільницею та художнім різьбленням. Мабуть, на цьому коштовності у палаці закінчувались. Оскільки реконструкцію палацу було завершено фактично перед початком Першої світової війни, практично усі колекції сім’ї Бадені так і залишились у маєтках Буську та Радехова. Коштовні меблі та картини так і не потрапили до Коропецького палацу.

Мистецтвознавці розповідають легенду про безмежні багатства графа Бадені. Подейкують, що статки графа були на стільки великими, що Станіслав Бадені хотів викласти підлогу в своєму палаці золотом. Однак на золотих монетах був зображений герб, а ставати ногами на символіку держави не пасувало. Архітектори запропонували покласти монети на ребро, однак стільки золота в графа вже не було.

Зараз мешканці Буську наполягають, щоб палац було повернуто у власність міста.